Ко мне приходит человек
И говорит - каков мой век?
Ко мне приходит продавец
И говорит цену и вес.
Ко мне приходит господин
И говорит, что я - под ним.
И бомж пришел, забыв про честь
И говорит - дай мне поесть.
И женщина ко мне пришла,
И говорила, что - ничья.
И пёс, дорогой пробегав,
Обнюхивал и лаял - "гав",
И только Бог мне помогал,
Но ничего мне не сказал.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
